Смерть зблизька — не сюжет хорору, а реальність документалістики. За кулісами моргу, між страхом, голими тілами і власною камерою — історія про сміливість, факапи і несподівані повороти. Що робити, коли лишаєшся один на один із мерцем і відповідальністю?Того ранку спека ліпила футболки до спин, і ми разом із оператором заскочили під козирок одноповерхової будівлі. Видихнули — і тієї ж миті напружилися. Під стінкою рядком стояли кришки від трун ⚰️ і вінки зі штучними квітами 🌺. Ми стояли на порозі філіалу смерті.

Мить, коли вперше бачиш мертве тіло 🧍‍♂️, не забудеш ніколи. І я той день теж памʼятаю по хвилинах ⏱️. Ми прийшли в морг на розтин, аби показати нутрощі наркозалежного. Я саме працювала над документальним фільмом 🎬 про наркотики і, окрім шокуючих інтерв’ю 🎙️, шукала відеоматеріал — те, чим вразити глядачів. Я довго вмовляла на цю процедуру і головного лікаря 🩺, і головну по моргу. Зрештою — задовбала усіх своєю настирністю 😅.

До нас вийшла дівчина 👩 в легкій спідниці й на підборах 👠, з гарним розпущеним волоссям. Взагалі-то я очікувала побачити якогось виснаженого роками патологоанатома, а не гарненьке усміхнене дівча 😊.

— Давайте починати, — скомандувала вона і повела нас у свою царину. Ми вдягнули халати, захисні респіратори 😷, окуляри 🥽. Я з ентузіазмом потирала долоні, бо чекала майже місяць, поки зможу достовірно зафільмували наслідки наркотиків для організму.

«Дослідниця смертей» відкрила двері 🚪, і ми ступили в повністю обкладену кафелем кімнату. На столі вже лежав мертвий чоловік 🕯️. Поряд, за склом — як на вітрині — лежали інші тіла 🧍‍♀️🧍‍♂️. Мені стало ніяково. Ні, не через смерть, а через те, що вони були абсолютно голі.

Оператор зробив кілька кроків і позадкував до дверей. Я помітила, як йому стало зле 🤢. Я завжди думаю про людей, але тієї миті я злякалась. Злякалась, що мій чітко продуманий план ішов коту під хвіст 🐾. Оператор залишив залу моргу — і я стояла сам на сам із покійником, якого не було чим знімати.

🕹️Не доручайте іншим те, на що не наважитесь самі.

Мене врятувала GoPro 📷, яку я завжди носила із собою. Тож я записала на неї все. І хоча в мене не було ідеального зображення, відео розтину було.

Тож, друзі, життя непередбачуване 🔄. І якщо вас чекає відповідальна місія, а ви покладаєте усю надію на когось — будьте готові й самі закатати рукава 💪.

ЗАРАЗАБОНІКОЛИ

P.S. І я таки навчилася знімати все на велику камеру 🎥

Ірина Ткач